Ми живемо у світі, де нам так притаманно швидко усе залишати або змінювати: кидати хобі у той момент, коли нам стає нудно; залишати свої цілі, бо для їх досягнення треба багато часу; зупиняти дружбу з кимось, бо нам перестає подобатись ця людина. 

Люди часто називають Різдво «Найчудовіший період року!» Чому так? Тому що ми отримуємо цілу купу подарунків, з’їдаємо кілограми смаколиків чи маємо привід для канікул? Є багато того, що нам подобається у цьому святі.

Ми повинні бути здатними довіряти людям, особливо близьким нам людям. Нам у житті потрібні люди, з якими ми можемо бути самими собою і з якими можемо розділити своє життя та ділитися навіть найпотаємнішими секретами.

Здається, щастя — це те, про що всі говорять. Його шукають у фільмах, серіалах, книгах, рекламах і навіть у розмовах між собою. Та чи не виходить навпаки — чим більше ми ганяємось за щастям, тим більше воно вислизає і залишає нас розчарованими?

Новий рік, як кажуть, — час для нового мене. На цьому уроці ми поговоримо про те, якими нам хотілося б увійти у цей новий рік: що нам хотілося б змінити у тому, що ми робимо чи говоримо, та вчиняти інакше.

Чи нормально сумніватися на своєму духовному шляху? Чи можливо вірити в Бога й водночас ставити запитання про Нього?

Чи люблять вони її, чи ненавидять, але в школі підлітки проводять більшу частину свого часу.

Усі люблять героїв. Але ані фільми, ані комікси не говорять нам про те, що не м’язи та гаджети роблять когось героєм.

Коли йдеться про те, щоб бути у стосунках, ми повинні берегти свої серця. У сьогоднішньому світі слово «любов» використовують легковажно, ним розкидаються направо-наліво.